НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

Святослав Вишинский

УКРАЇНА ТРАНСЦЕНДЕНТНА


Дарма ви тікаєте на Захід.
Схід спіймає вас і там.
(Олег Гуцуляк)


Проблема українського Сходу з кожним роком дедалі голосніше заявляє про себе. Попри гнилу демагогію політиків і патріотів, які вже давно перестали дивитись на Україну інакше, як через призму верби і калини, ми з вами розуміємо: пустими заявами і спробами відвернутись проблема не вичерпується. За ширмою культивованого і виплеканого самообману останніх 15 років кожен українець у своїй переляканій душонці відчуває страшну істину: там, де закінчується Україна, починається Схід. І це "там" з кожним роком все більше походить на "тут". "Не заметили ли мы сейчас, что в самообмане мы были-тревогой-чтобы-избежать-ее?"

Україна - територія цивілізаційного пограниччя, проте ця данність, окрім політичних спекуляцій та легковажних маніфестів, досі не була глибоко осмислена. Характер пограниччя криється у постійній динаміці, його природа - невизначеність. І ті, хто марять про український "ковчег під вітрилами толерантності", здається, не бачать скель, на які цей ковчег мчить. На поч. ХХІ ст. продовжувати говорити про те, що політична розколотість України - міф, витворюваний зовнішніми ворогами при помочі ворогів внутрішніх - є більш ніж наївно. Справа не в олігархах і не в політиці, справа у ментальній відчуженості половини de facto неіснуючої української нації. І річ у тім, що будь-якої половини. Щоб зрозуміти, до чого я веду, потрібно докорінним чином переглянути українську історію XVI-XVIII ст. з позицій цивілізаційного протистояння.

На тлі історичних процесів, пов'язаних із експансією в Дике Поле, остаточно утверджується чітка розмежувальна лінія між Орієнтом та Окцідентом. Географічна межа між степовою та лісостеповою зонами материка є тією сакральною віссю, навколо якої пульсує життя Евразії. Територія України - цивілізаційне пограниччя, духовний зрив, нічийна земля. Проте можливість дошукування суті питання затемнена плутаниною етнонімів "руси" ("русини") і "українці", остаточно оформленою у XVIII ст. В той же час - плутаниною невипадковою.

Період, коли Русь проникла у пограниччя Дикого Поля і перейшла цивілізаційний Рубікон - і є часом народження "України" у теперішньому розумінні цього слова. Подолавши умови власного буття, феномен цьогобічної України набув від'ємного прочитання, ступивши на грунт метафізичного Орієнту - сфери актуалізованого простору. Йде мова про утвердження трансцендентної України, яка, виходячи з нових цивілізаційних координат, стала метафізичним антиподом традиційної Русі. Козак увійшов у степ, щоби степ увійшов в його душу - відбулась актуалізація степового архетипу в тілі етносу, що породило нову спільноту. Це та Україна, стосовно якої правдиві слова Пілсудського: "Наші цілі настільки невизначені, а відомості про ворога настільки малі, що ми цілком можемо собі дозволити рухатися в будь-якому довільно обраному напрямку". Справжній Близький Схід зовсім поруч, і він значно ближче, ніж декому здається.

Щоб осягнути всю розірваність України політичної, необхідно вийти за рамки однойменної етнодержавної формації. Істинні причини лежать водночас назовні і всередині. Проблема України - це проблема метапротистояння двох світів. Прихована війна двох Україн - це індивідуалізована боротьба потенційного і актуалізованого, інтенсивного і екстенсивного, статичного і динамічного архетипів Заходу і Сходу. В ключі цього ми ставимо під сумнів існування однієї України. Це правдиво навіть за умови періодичної зміни знаків полюсів двох імперій: ми є українцями постільки, поскільки ми є українцями стосовно одне одного.

Наш трагізм - у тому, що ми вперто й до крові б'ємось об дзеркало у непорушній впевненості ідентичності власного відображення. Як той Заратустра, заворожено стоїмо на краю прірви, і не в силі відірватись... "Попробуй подолгу смотреть в пропасть, - и она заглянет тебе в глаза".

Видано:

Чернівці: "Погляд". - № 54 (240), 11.VII.2006. - с. 6.


nationalvanguard



 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк goutsoullac@rambler.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»