НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

Святослав ВИШИНСЬКИЙ

ВІД ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ДО РЕЛІГІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ

Ключовою проблемою вивчення людської цивілізації є розуміння психологічних механізмів функціонування суспільства як форми колективного співжиття. Вирішальним чинником формування та еволюції суспільства завжди виступає певна абстрактна ідея, що об'єднує його членів і спрямовує їх у напрямі відповідного розвитку - матеріального втілення ідеї. Природа цієї абстракції на різних етапах історії втілюється у різних видах суспільної свідомості, проте у своїх вищих формах завжди несе дух власної сакральності - "релігійності".

При огляді історії середньовічної Европи та Близького Сходу чітко простежуються паралелі між духовною та політичною централізацією влади, а також тенденції експансивного розширення держав даного типу - співвідношення
політичної та духовної імперій. Вже у І ст. до н.е. помітні перші ознаки витіснення політеїзму монотеїзмом як наслідок відцентрових процесів в античному суспільстві (еліністичні монархії, Римська імперія). Теологічні доктрини стають на службу зовнішній та внутрішній політиці світської держави.

В історії неодноразово перехрещуються світські та державні інститути влади. Церква і держава як суспільні сили доповнюють одне одного і водночас є конкурентами в боротьбі за абсолютну владу. Ці гілки влади автономізуються і кожна з них набуває функцій протилежної як вияв амбіцій щодо універсалізації
влади в рамках єдиного утворення. Так, боротьба партій гвельфів та гібелінів у середньовічній Европі стає конструктивним фактором суспільного розвитку. Результати цієї конкуренції слід вважати відносними - враховуючи
взаємоінтегрованість світської та духовної влад; наслідки гіпотетичної перемоги будь-якої зі сторін у кінцевому результаті не внесли б глобальних змін у загальноевропейське культурне та політичне життя.

Аналогічні процеси простежуються і в історії соціально-політичних утопій ХVIII-ХІХ ст. Рух Просвітництва вирішальним чином впливає на атеїстичний характер даних ідей, а розвиток буржуазного суспільства - на їхнє соціальне спрямування. Абстрактна ідея "Бога" виявилася непристосованою до умов Нового часу.

Водночас соціально-політичні утопії до кін. ХІХ ст. зазнають помітних трансформацій. Попри декларований раціоналізм, утопічна ідеологія не здатна вижити, не запропонувавши альтернативи, отже, нового міфу. Соціалістичний світогляд входить у суперечність зі своєю відверто міфологемною психологічною суттю. Відтак економічні доктрини К.Маркса еволюціонують до ідеології В.Леніна; комуністична ідея набуває нового психологічного ефекту.

Паралельно відбувається різкий поворот правого мислення від ідеї Монарха до
ідеї Нації, в якому бачимо приклад новітнього міфотворення [1]. Політичні міфи "Раси", "Нації", "Держави" стають ідолами нової ери.

Тоталітарні ідеології нацистської Німеччини, фашистської Італії, синдикалістської Еспанії та комуністичної Росії розвивають досить неоднозначні відносини з церквою. Помітна визначальна закономірність: релігійний церковний тоталітаризм підмінено новітнім політичним зі збереженням форми - власне, аспекту "віри" [2]. Маргінальні політичні течії набувають ознак сектантських спільнот, виявляючи визначальну рису - дух "релігійністі". Політична віра виявляє претензії на "моральність" (теорія Б.Мусоліні про "моральну" фашистську державу).

Водночас набувають свого розвитку комбіновані ідеологеми. У ХХ ст. традиційні релігії поєднуються з консервативними та радикалістськими політичними концептами: від християнської етики Д.Донцова, релігійних аспектів ідеології українського (ОУН, УНА-УНСО), ірландського (Шин Фейн) та румунського націоналізмів ("Залізна Гвардія" К.Кодряну) до православного фундаменталізму (НБП А.Дугіна).

У середовищі маргінальних правих молодіжних рухів (RAC, NSBM) відбувається взаємозближення та перехрещення політичного та релігійного аспектів правого екстремізму.

У свою чергу настає відродження язичницького концепту та помітний ухил новітніх правих ідеологій у бік архаїчного символізму. Епохальна книга Ю.Еволи "Язичницький імперіалізм" маніфестує реакцію кшатрійського світогляду [3]. Монотеїстичні релігії підмінюються символічним міфологічним мисленням, яке, водночас, тільки обрамлює новітню суть - політичну віру.

За кризою монотеїстичних релігій відзначаються кризові явища лібералізму як соціально-політичного світогляду, а також як норми культурного мислення. Зростання впливу політеїстичних релігійних концептів та їх пристосування до умов сучасності є одним із аспектів реакції правого екстремізму та правої ідеї загалом. Подальша еволюція цих процесів є цілком прогнозованою: неліберальні ідеології майбутнього від соціально-політичних моментів все більше відхилятимуться у бік релігійно-світоглядних цінностей (як у загальносвітовому контексті, так і в Україні).

Література:

1. Юнг К.Г. Психология нацизма. - Минск: "Харвест", 2004. 2. Розенберг А. Миф ХХ века. - Tallinn: "Shildex", 1998.
3. Эвола Ю. Языческий империализм. - Москва: "Арктогея", 1990.

--------------

Видано:

Сучасна людина в царині релігійних і безрелігійних цінностей.- Чернівці: "Рута", 2005. - с. 213-215.

smierc@bigmir.net
Листопад 2005

nationalvanguard


 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк goutsoullac@rambler.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»