НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

ПОТРЯСІННЯ ТРАНСЦЕНДЕНТНИМ

Селіванов О.І., доктор філософських наук (м. Уфа, Росія)

Метафізика при її певному розумінні є дискурсивний пошук незмінних основ буття світу і людини посередництвом виходу за межі будь-якого сущого. Спроби трактування метафізичних сутностей на основі універсального підходу до розуміння природи людини та надсущих данностей мають давню філософську традицію і домінують у всій історії філософії. Вважається, що в пізнанні метафізичних сутностей приховані відповіді на більшість останніх питанть людини. проте такому розумінню можна протиставити антропологічно-культурологічний підхід, в межах котрого, не дивлячись на здавалося бвтату універсальності (котра неправомірно співвідноситься із всезагальністю, зрозумілою як самототожна єдинственність), можна досить адекватно сформувати методологію та систему метафізики, здатну претендувати на достатній рівень всезагальності.

Сучасність кидає виклик традиції. Судження на метафізичні теми сьогодні бувають далекі від абстрактних і стають суто конкретними, практичними. тенденції глобалізації, здавалося б, безальтернативно створюють новий тип людини, однією з якісних ознак якої повинні стати діловий космополітизм та іманентний йому антитрадиціоналізм. Захоплення, а інколи пригнічення цим феноменом пояснює те. що багато вітчизняних дослідників і більшість політиків погодилися з тією, дійсно все зростаючоюЮ тенденцією. Проте головний виклик нашої епохи, нерв її дискурсії - аж ніяк не вирішений остаточно. Дискусія тільки розгорається, в тому числі і в самій Європі. І ми повинні шукати свою відповідь на виклики епохи, свої основи для продовження "культурної конкуренції" в нових умовах. Такого роду конкуренція ідей необхідна для їх розвитку, в тому числі і в межах глобалістичної моделі. В якості потенційно конкурентноздатного може виступати той культурологічний типаж, котрий реалізується посередництвом більшості розроблених у нас, але універсально значимих систем виховання та підготовки людини - в науці, техніці, космосі, спорті, мистецтві та інших професійних сферах. З причини, що цей підхід заторкує сферу сенсу життя, він з необхідністю набуває метафізичний характер.

Кожна культура і епоха ставить свої межові (сенсовизначальні) питання і дає свої специфічні відповіді на них, формує свою "кристалічну решітку" сенсів буття, в тому числі посередництвом конкретних (що виросли в цій культурі) відповідей на великі питання, котрі є доволі постійними (тому абсолютними й вічними) в межах цієї культури та існують у ній як цілісна система (традиція), визначаюча духовне і соціально-практичне життя (а тому і долю) конкретного народу і його культури. Ці питання і відповіді є тими маяками, котрі визначають вузли, ключові ланки кристалічної решітки сенсів даної культури. Тобто межові питання культурно та історично зумовлені і пов'язані в ціле.

Як сказав Арістотель, будь яке пізнання починається зі здивування. Метафізичні ж міркування, як видається, починаються з потрясіння (враження, зачарування) трансцендентним (і так часто супутні йому потрясіння сущим і його критики). До того ж потрясіння може бути різним за емоціональним наповненням - наповнене радістю або страхом, оптимізмом або песимізмом. Переживанню цього потрясіння і породженому ним мислиннєвому уявленню предмету потрясіння (або якомусь мислиннєвому образу) притаманна якась магнетична сила. Вибір типу стосунку до предмету потрясіння базується на (метафізичній) вірі в те, що узгодження своєї думки і діяльності з нею здатне привести до найважливішого в житті людини, - вирішенню більш глибинних проблем її особистого і культурного буття. Ця віра зумовлює головну опору в житті.

Предмет "потрясіння" і тип стосунків до нього первинні, передують духовному (мислиннєвому і художньо-образному) пошукові і практичному освоєнню буття і людини , соціаль ному виборові і позиціонуванню людини в бутті. Обговорення і вирішення всіх (щонайперше екзистенційних, сенсожиттєвих) проблем, спектр ідей і набір основних світоглядних (міфічних, релігійних, філософських) концепцій пронизані цим рішенням, з нього проростають, ним висвітлюються у бутті. У їх самототожності ці рішення є тими інваріантами, котрі визначають єдність та самоідентичність культури у всіх її багатоманітних духовно-світоглядних вимірах і соціально-історичних трансформаціях. Будь-якій культурі притаманні свій трансцендентний предмет "потрясіння" і ставлення до нього (котре є специфічна для кожної культури комбінація вирішень питань про Бога, про вічність, про незкінченість, про сутності людини). Розуміючи складнощі транскультурного та трансісторичного осмислення метафізичних сутностей, спробуємо, проте, навести деякі ілюстративні приклади.

Давню Грецію вразило зачарування порядком світу (космосом і співрозмірним йому логосом), співрозмірністю макро- і мікрокосмосу, що перетворилося у пізнавальне здивування та захоплення пізнанням світу і людини. Китай пронизує потрясіння напередзаданої законоспівмірністю вічності (дао), що знайшло відбиток у пошуці форм максимізації наближення до неї через дотримання людиною певних правил поведінки. Індію потрясла всеоб'ємність, безмежність могутності буття та його відтворення (повторюваність), що породила відношення до людини як до такої слабосилої частинки, котра може тільки пристосовуватися до нього через самовдосконалення. Європейську культуру потрясла кінечність буття в часі (есхатологічність) та її визначальність всемогутністю і досконалістю Абсолюту, котра породила спочатку віру і відчуття фатальності, а потім віру в те, що свобідна активна діяльність (з освоєння і перетворення світу) і розум людини дають їй надію на спасіння. Останнє з часом вознесло саму людину до рівня людинобога, віруючого у свою всемогутність, всезагальність та універсальність і виправдуючу її земну активність (через церкву у католицтві, або безпосередньо у протестантизмі, що поступово переріс у прагматизм).

nationalvanguard


 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк goutsoullac@rambler.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»