НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

Євген Баран

Не встигаю вимовити слово

Сучасній літературі бракує власних мітів. І це, не дивлячись на те, що яскраві постаті, які цілком можуть стати основою таких мітів, є. Як це не прикро, але цих людей вже немає се-ред живих. Назву декілька імен: Вадим Коваль (1966-1996), Іван Козаченко (1961-1999), Соломія Павличко (1958-1999), Іван Іов (1948-2001), Антон Морговський (1957-2001). Найактивні-ше витворюється міт про Соломію Павличко, попри всі суперечності у ставленні до неї при житті, це справді одна із найяскравіших зірок українського літературознавства кінця XX століття, її трагічна смерть тільки загострила таємний мітичиий ореол навколо життя і твор-чості цієї Особистості.

Прозаїк Антон Морговський, який останні чотири роки життя проживав у Івано-Франків-ську, був менш помітний у літературному про-цесі. Однак за ні роки він написав декілька романів, повістей, "згорівши" від "антонового вогню" напередодні нового 2002 року. Йому пощастило на брата Віктора, який не дав про-пасти рукописній спадщині письменника, і при-ятелів Степана Протока, Олега Криштопу, Івана Ципердюка. Стараннями першого і за матеріально: підтримки брата у видавництві "Лілея-НВ" вийшов роман "Аве, Марія, аве", що спочатку з якихось причин відкидався цим же видавництвом, розпочалася публікація ще одного роману "Нелюбов" у журналі "Кур'єр Кривбасу" (2002, Вересень-Листопад) з перед-мовою Степана Протока і післямовою Олега Криштопи, в журналі "Березіль" (2002, - 4.9-10) надрукована повість "Тінь птеродактиля" з передмовою моєю. Залишився єдиний роман "Инший", якого Антон встиг закінчити напе-редодні смерті в рукописному варіанті,

Серед його рукописів, які брат Аксона пе-редав мені для опрацювання, с декілька ранніх (перша половина 80-х рр) завершених рукопи-сів, які з різних причин не були опубліковані: збірка оповідань і новел "Лекція" (всіх 15 тво-рів, загальна кількість сторінок машинопису 181), сатиричний роман "Мирон Шпак пішов..." (166 сторінок машинопису), переказ Біблії для дітей (Дитяча біблія, 61) сторінок машинопису із додатком Біблійна абетка для дітей: з комен-тарями для дорослих, 21 сторінка машинопи-су). Всі інші рукописи (зберігаються ь II пап-ках) - це чернеткові фрагменти творів, над якими Антон працював останні роки,

Вів Антон також щоденник, однак поки що Віктор Морговськлй угримується від передачі його в літературознавче користування. Крім того, серед тих рукописів, мені вдалося знай-ти декілька сторінок із заготовками різних сю-жетів, частину з них Антон об'єднав під "шапкою" "ТЕМА і СЮЖЕТ".

В останні роки Антон листування фактич-но не проводив, у брата Віктора зберігаються листи Антона до нього, писані наприкінці 70,-поч. 80-х рр., в яких ідеться про суто родинні моменти. Жодного стосунку до літератури ці листи, на думку Віктора, не мають. Щось кон-кретніше про них можна буде говорити бодай після фрагментарного ознайомлення.

Рукопис оповідань і новел "Лекція" надси-лався Антоном у видавництво "Карпати" (Ужгород) для видрукування. У папці зберіга-ється відповідь директора видавництва В.Данканича і внутрішня рецензія, написана Ніною Бічуєю. Щодо рецензії, то вона, в ціло-му, позитивна, хоча й зроблено цілий ряд сут-тєвих, фахових зауваг. Рукопис було поверну-то на доопрацювання. Дата на відповіді вида-вництва: 28.12.1989.

Читачам пропонується два оповідання Ан-тона Морговського із цього рукопису: "Зага-дкова усмішка "божої кульбабки" (порядковий номер сторінок у рукописі, який проставлений мною: 34-40) і '"Чорна кура на півдорозі" (с.41-50). Тематично вони різняться: у центрі першо-го - відповідальність людини за її минулі вчи-нки; друге - втрата родинного спілкування. Стрижень творів єдиний: морально-етичний. Для А.Морговського характерне легке, напівіронічне письмо, насичені діалоги, майже дете-ктивна інтрига, глибоке відчуття життєвої си-туації.

Серед сюжетних заготовок Антона с такий:

"Перш ніж увійти в літературу, вирішив об-рати псевдонім. Не входити ж у святилище, ви-бачте. Петренком, Муперський, Рукавом, Черченком, Чідом?..

Так ніхто й не знає, під яким псевдонімом ҐІ. увійшов у літературу.

Ніхто й не помітив, коли увійшов, коли ви-йшов...

Полодив-походив - і п і ш о в".

Не знаю. Але Антон зробив свій вибір, прой-шов чесно дорогу. Міт про нього буде супере-чливим, бо сам Антон був таким. Але найго-ловніше те, що ВІН БУВ і ЗАЛИШИТЬСЯ в українській літературі кінця XX століття як письменник і людина, що своєю долею, своїм життям ствердила високу правду своєї прози.

м. Івано-Франківськ

nationalvanguard



 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк goutsoullac@rambler.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»