НАЧАЛО  



  ПУБЛИКАЦИИ  



  БИБЛИОТЕКА  



  КОНТАКТЫ  



  E-MAIL  



  ГОСТЕВАЯ  



  ЧАТ  



  ФОРУМ / FORUM  



  СООБЩЕСТВО  







Наши счётчики

Яндекс цитування

 

      
Институт стратегического анализа нарративных систем
(ИСАНС)
L'institut de l'analyse strategique des systemes narratifs
(IASSN)
Інститут стратегічного аналізу наративних систем
(ІСАНС)



статья

Заповіт любови
(Антон Морговський. Нелюбов: роман // Кур'єр Кривбасу. - Вересень 2002.-- № 154. - С. 87 - 135; Жовтень 2002. -- № 155. - С. 125 - 171; Листопад 2002. -- № 156. - С. 126 - 176.)

Євген Баран

Bже минуло 2 роки, як Антона немає серед нас, однак його книги живуть самостійним життям, торуючи свою дорогу до читача. За останні п'ять років життя (1996 - 2001) Антон встиг зробити багато: написав 5 романів ( "Фіропа єси!", "Фіфті - фіфті", "Аве, Маріє, аве!", "Нелюбов", "Инший"), 2 повісті ("Смерть у Золотих пісках", "Тінь птеродактиля"), дати декілька інтерв'ю. З них - 2 романи вийшли окремими книгами ("Фіфті - фіфті", "Аве, маріє, аве!"), один ще в дорозі до читача ("Инший"). Те, що зроблено, вражає: бо в Антоновій літературній праці маємо добротний і глибинний пласт української про-зи морально-етичної проблематики. А ми й досі думаємо, що вибрати з великого моря прозових витворів, "тупо" очікуючи власних Борхесів і маркесів, нехтуючи досвідом В. Міняйла, А. Кондратюка, А. Содомори, А. Морговського… Їх не так багато, але й не мало. На жаль, цього 2мало" ми теж не знаємо. Не хочемо. Не любимо. Ось і останній з друкованих з друкованих романів Антона Морговського, що з'явився на сторінках журналу "Кур'єр Кривбасу" в осінні місяці 2002 року, говорить про те саме - про те вічне - про людську НЕЛЮБОВ.

На перший погляд, сюжет роману банальний: одному з персонажів твору, тяжко хворому Петрові Завальнюку приходить ідея зібрати ко-лишніх одкокласників, аби відсвяткувати 25-літній ювілей закінчен-ня школи. На цьому загальному сюжетному тлі розгортається доля кількох вчорашніх однокласників: Михайла Дірченка, Галини Мажеяки, Левка Шарпанського, Анатолія Сома, Юрка Обертюка. Все дійство відбувається в спекотні дні літа 1999 року, напередодні чергових президентських виборів.

Власне, цей роман про наших сучасників, про ту суспільно-політичну атмосферу, яка призвела до морального падіння кожного із них, не дивлячись, на якій сходинці соціального статусу вони знаходяться: вуличний жебрак Володимир Білий, що заробляє читанням на вулицях Буздугана Святого письма чи місцева знаменитість, бізнесмен Левко Шарпанський, валютна проститутка Галина Мажеяка чи колишній робітник гальванічного цеху, а тепер пенсіонер по інвалідності й філософ з необхідності Михайло Дірченко, лідер буздуганської АГП, партійний бос Анатолій Сом чи місцевий піїта Юрко Обертюк… Кожен з них втратив цю здатність - любити, і кожен з них старається повернути її, можливо, за винятком Юрка Обертюка.

Петро Завальнюк трактує цей ювілей, як репетицію Судного Дня, бо він хоче бодай перед смертю дізнатися, чи є серед його колишніх однокласниківЩАСЛИВА ЛЮДИНА: "Чи є хоча б один/одна/, хто нікому не заздрить, усім-уся задоволений? Чи вважає хто-небудь себе щасливим? На яких підставах? Як розуміє щастя? Ширше - кому в Україні хороше живеться? Бізнесмену, політику, торгашу чи курві? Домогосподині, інтелігенту? Може, Президенту? Банкірам, генералам, їхнім дітям? Аспект соціяльний - у філософський: цінність і якість життя. Знайти щасливчика - чим не стимул? Я просто змушений дожити до ювілею, заради одного праведника…",

Здавалося б все просто, і всі погодяться. "Усі прибудуть з радістю й охоче - піднесені, збентежені, врочисті: пірнути - хоч на мить! - у романтичну епоху Юности. Хто знехтує такою можливістю? Юр прилетить з Магадана, інші - з Польщі, Італії… Мадагаскару. Перервуть контракти, відпросяться, будь-чим пожертвують, а приїдуть. Здається, все іде до позитивного результату. Тим більше, що Левко Шарпанський майже готовий проспонсорувати зустріч, але при умові, що його попросить особисто Галина Мажеяка, яка з вуличної курви перетворилася на добропорядну домогосподарку, а після того, як взяла із чоловіком церковний шлюб, нарешті очікує довгожданної дитини. Однак, все зривається: Левко потрапляє у лікарню із діагнозом "канцера" (рак), й виганяє однокласників із лікарняної палати. По дорозі вони заходять у ресторан - Дірченко, Сом, що мордується питанням не прогадати у виборі кандидата у Президенти, Мажеяка і Завальнюк. Як завжди, "падає на хвіст" Обертюк. Ця міні-зустріч закінчується трагікомічною ситуацією: Завальнюк виходить у туалет і там помирає на унітазі. Репетиції Судного Дня не вийшло. Всі пе-рейняті собою, і не переймаються долею (недолею) інших. Перемагає нелюбов. Як завжди. Навіть останні сторінки роману, які присвячені Сомові - він нарешті вирішує одружитися із своєю секретаркою й відправляє себе у відпустку, аби позбутися спокусливої пропозиції "продатися" на виборах - свідчить про перемогу НЕЛЮБОВІ.

Морговський вирішує морально-етичну проблему НЕЛЮБОВІ на побу-товому зрізі, а тому вона розкрита переконливо й художньо аргументовано. Антон - майстер побутової деталі - варто перечитати сторінки, в яких змальовується процес споживання їжі героями чи процес гри у преферанс, -- аби переконатися у виразності натуралістичних штрихів. Цей побутовий натуралізм окремих картин і ситуацій у А. Морговського не є самометою, він допомагає розкривати всю абсурдність подібних картин і ситуацій, не впадаючи у гріх перебільшення чи мелодрами.

Роман "Нелюбов"- це світоглядний заповіт письменника, який до останніх днів залишався небайдужим до долі окремої людини, небайдужим до долі своєї країни. "Людина приречена любити, як трава, дерева - тягнутися вгору, до сонця. Заповідь любови - не вимога чи наказ, радше порада, підказка…", -- цими міркуваннями одного із героїв твору Морговський висловив власне світоглядне кредо. Яке вважав небанальним повторити для нас.

Листопад 2003.


nationalvanguard


 

   
вверх  Библиография г. Ивано-Франковск, Группа исследования основ изначальной традиции "Мезогея", Украина


Найти: на:
Підтримка сайту: Олег Гуцуляк goutsoullac@rambler.ru / Оновлення 

  найліпше оглядати у Internet
Explorer 6.0 на екрані 800x600   |   кодування: Win-1251 (Windows Cyrillic)  


Copyright © 2006. При распространении и воспроизведении материалов обязательна ссылка на электронное периодическое издание «Институт стратегических исследований нарративных систем»